Коломак

Когось зацікавить ця дивна назва „Коломак”, а все досить просто. Коли в давнину повз нашу місцевість проїжджали чумаки у Крим по сіль, чи вертали з нею з Криму, то милуючись красою квітучих довкола маків, говорили :” Зупинимося  коло маків”. Оте  „коло маків”згодом трансформувалося у Коломак. Існує ще кілька варіантів походження цієї назви, проте особисто мені найбільше подобаєтьсясаме ця- лірична та барвиста. Отож сподіваюсь, всі ви зрозуміли, в якому мальовничому місці розташована наша метеорологічна станція , яку в вересні 1927 року Управлінням Південної залізниці було відкрито на межі Харківської та Полтавської областей. Мабуть самовіддані та хороші люди працювали тут, бо не так багато було навіть письменних, не кажучи вже про освічених людей ,на той час в українському селі. А станція працювала, збереглося навіть декілька книжок спостережень за голодні 1932-1933 роки, в яких чітко видно всі цифри та позначки, зроблені знесиленою рукою голодної людини.

До  1941 року станція не припиняла своєї роботи і тільки при відступі радянських військ у жовтні станція була ліквідована, а архів вивезений в УГМС. Та вже рівно через два роки , у  жовтні 1943 року , одразу після визволення нашого району від німецько-фашистських загарбників, станція стала до роботи і походними приладами, за допомогою рації V-100-А, почала давати метеодані для  фронту, для перемоги. Відновила  роботу метеостанція Коломак на старому місці – в 100 м на південний схід  від вокзалу залізничної станції Коломак .

Вже в мирний час змінювались похідні прилади на стаціонарні, а . 10 липня 1956 року  відбувся перенос  М Коломак з приміщення  Шелестівської сільської ради  , де вона раніше розміщувалась , на 1 км на північний захід  у спеціально збудоване приміщення на південній окраїні села Шелестове ,поряд з територією “ Заготзерно ”.

Метеостанція розташована  в лісостеповій зоні лівобережної України . Рел’єф оточуючої місцевості являє собою рівнину , слабо пересічену в різних напрямках пологими балками , помірно глибокими ярами  та неширокими долинами , рідко зустрічаються невеликі річки . В північно-східному, східному, південно-східному та південному напрямках знаходяться великі лісові масиви ,що простягаються  широкою смугою в південно-західному напрямку. В 7 км на південний схід  від метеостанції  з північного сходу на південний захід протікає ріка Коломак – притока ріки Ворскли. На схід в 4 км. біля  села Лозовий Яр  знаходиться великий яр , витянутий з півночі на південь , з обривистими схилами  , глибина його сягає 40-50 метрів , максимальна ширина  100м.

Оточуюча рослинність носить лісостеповий характер. На північний схід , схід, південний схід , на відстані 1,5-3,5 км знаходиться листяний ліс , що простягається смугою  шириною до 5 км , від Харкова  до Полтави  в південно-західному напрямку . Переважаючою породою є дуб.

В північно-західному, західному і південно-західному напрямку знаходяться поля СТОВ “Колос” , помежовані лісосмугами, висота дерев в яких 12-15 метрів. Лісові масиви складають біля 17% земель Коломацького району, відновленого в травні 1993 року.

За довгу історію станції відбулося багато подій, але найстрашнішою була  звістка про закриття станції у 1992 році. Можна тільки здогадуватися, що переживали у ті часи люди, які віддали Коломаку найкращі роки свого життя. Та схаменулися гарячі голови і вчасно відмінили свій наказ, бо зруйнувати завжди набагато легше, аніж потім зводити з руїн нове.

Отож , М Коломак живе та працює. За  довгі роки на станції начальниками працювали : Богатир О.М.,Князев О.І.(1934-1953), Троян  Л.І. (1953-1958),Рубан Н.Є.(1958-1963), Торган В.Н.(1963-1964), Лукавенко К.В.(Левченко)(1964-1966, 1980-2000), Довгий М.В. (1966- 1980),Осіпенко М.В.(з 2000 року). Техніками- метеорологами та агрометеорологами працювали: Князева М.А.,Білоусова М.С.,Білецька А.Т.,Овчаренко А.Т.,      Троян, Мамченко, Рибалко А.П., Андрусенко А.П., Косміна А.О.,Бондаренко Є.О. (Калембет)., Довгий М.В., Пащенко В.Д., Овчаренко І.М.,Новомірська І.Р., Левченко К.В (Лукавенко), Гришко В.М., Євченко В.Т., Борисенко Л.М. Славгородська А.Г.,Бабич Л.І. Жижирій Т.С.  (Донченко), Торянська А.І., Яременко М.С.,Кальницька І.І., Фисун Г.В., Крамар Т.М., Мусієнко Н.П., Пизюн Л.П., Дорогобід  О.А., Філенко Л.М., Кривонос Н.М., Осіпенко М.В., Ганус В.І., Лукавенко Т.М., Лукавенко А.М., Жижирій С.В., Осіпенко М.В., Лукавенко О.О., Гайдамака Н.В.

Зараз на метеостанції Тамара Сергіївна Жижирій – найдосвідченіший технік-метеоролог, передає свої знання молодим технікам Тетяні Березовській, Сергію Жижирію та Наталі Гайдамаці. Сумлінно виконує обов´язки профорга Наталка Кривонос, з натхненням проводить агрометспостереження технік-агрометеоролог Оксана Лукавенко. До речі, агрометспостереження вже не одне десятиліттяя ми проводимо на полях СТОВ „Колос”, колись колгосп „Червоний партизан”. Це господарство завжди вирізнялось поміж інших високою культурою землеробства. Приємно працювати на полях, оброблених з любов´ю, приємно отримувати дружню допомогу у проведенні весняних та осінніх обстежень озимини, у взятті монолітів, відчувати зацікавленість у нашій співпраці.

Хто побував на метеостанції Коломак, відмічає що у нас гарно і затишно, як вдома. Ми створили такі умови, при яких на роботу йдеш з задоволенням і працюєш з повною віддачею. Та не було б у нас ні газу, ні якісного ремонту, ні функціональних меблів, якби не піклування про нас керівництва Харківського РЦГМ, яке робило і робить все можливе і неможливе, щоб працівники на мережі почували себе людьми, а не гвинтиками  у механізмі Гідрометслужби.

Ми  в числі першої п´ятірки метеостанцій Харківського РЦГМ, де в травні 2003 року були встановлені перші комп´ютери. Рік ми вивчали і працювализа програмою  МЕТЕОАРМ , а з 2004 року передаємо телеграми модемним зв´язком. Зараз для роботи ми використовуємо інтернет, але оскільки наша метеостанція сільська, то поки що виникають деякі проблеми з його роботою.

Коломак – рядова метеорологічна станція ІІ розряду  — не найкраща, але й задніх не пасе. Нам відомі усі плюси та мінуси, всі проблеми, з якими стрічаються метеостанції України. Насамперед це відсутність надійних новітніх приладів, їх страшна дороговизна, тож працюємо на старих, мільйон разів відремонтованих нашими приладистами. Ми ,так як і інші , крутимо в панчосі мінімальні термометри, щоб вигнати булобашки повітря із спирту, поновлюємо прилади, підфарбовуючи їх, вигадуємо щось новеньке та корисне в роботі.

І на все у нас є час —  і добре працювати , і дбайливо обробляти клумби. А ще у нас на території є альпійська гірка, а чому б і ні? Хай квітує та радує око і нам, і тим, хто проходить чи проїздить повз станцію.

Тож коли будете в наших краях,завітайте до нас в гості. Помилуєтесь польовими маками, що поміж інших квітів червоно горять на клумбі. Посидимо коло маків, поспілкуємось „ про роботу”, вип´ємо по чарці домашньої настоєчки  „ за любов, за дружбу і гідрометслужбу”.